Інклюзивне навчання дітей з особливими освітніми потребами є технологічно складним педагогічним процесом. Він вимагає не тільки віртуозної роботи педагога, у якого в класі кілька дітей навчається за індивідуальним навчальним планом і потребують особливої уваги і допомоги, але й усієї команди супроводу дитини: психолога, фахівців з різних напрямків корекційної педагогіки, логопеда,  асистента педагога. Одним із аспектів діяльності практичного психолога у складі команди супроводу є психологічна підтримка педагогів.

З метою забезпечення ефективної діяльності педагогічних працівників та організації відповідної роботи з різними категоріями учнів з ООП наводимо рекомендації за нозологіями. Дані рекомендації також є актуальними і для батьків.

Загальними є такі вимоги:

Дотримуйтесь встановленого розпорядку дня.

Використовуйте позитивне підкріплення: усмішка, кивок голови. Хваліть за правильні дії.

Не примушуйте до колективної роботи, особливо, якщо дитина ще не звикла до колективу.

Приділяйте особливу увагу, щоб у дитини з’явилася довіра до вас.

Звертайте увагу на зусилля, а не на результат.

При роботі з агресивними дітьми обмежуйте рівень шуму та візуальної стимуляції.

Давайте чіткі вказівки.

Учить дітей контролювати свої дії.

 

Рекомендації щодо організації навчання дітей з легким ступенем розумової відсталості:

– адаптація змісту освіти до пізнавальних можливостей дітей: зменшенні обсягу навчального матеріалу, його спрощенні за характером і структурою;

– наочність навчання: використання різних видів наочності, її відповідність рівню розвитку сприймання і мислення дитини, поступове ускладнення, залучення якомога більшої кількості аналізаторів, поєднання наочних методів із словесними і практичними;

– уповільненість процесу навчання з урахуванням інертності нервових процесів дітей;

– повторюваність у навчанні та вихованні з метою ліквідації фрагментарності сприймання, недосконалості запам’ятовування. Повторення має бути систематичним, різноваріативним, з різним ступенем залучення дитини;

– включення дитини в діяльність, спрямовану на подолання труднощів та перешкод – всі теоретичні відомості, правила мають бути засвоєні через практичну діяльність різного ступеня труднощів та новизни;

– спеціальна організація праці – у процесі роботи слід вчити дитину планувати свою діяльність, міркувати про послідовність та способи виконання, описувати результати та порівнювати їх із зразком;

– використання гри у навчально-корекцйній роботі – з метою підвищення інтересу дитини до навчальної діяльності, подолання її пасивності, слід використовувати як дидактичну так і сюжетно-рольову гру;

– дотримання охоронно-педагогічного режиму з урахуванням конкретного клінічного діагнозу;

– позитивні емоції педагога слугують засобом стимулювання дитини до навчальної діяльності й спілкування, формують її віру у свої можливості.

 

Рекомендації щодо організації навчання дітей з вадами слуху

– щоб діти краще орієнтувалися, у класі варто встановити сигнальні лампочки, що будуть сповіщати про початок і кінець уроку

– потрібно говорити трохи голосніше й чіткіше, добираючи необхідний рівень звучання. Іноді достатньо лише понизити висоту голосу, оскільки дитина втратила здатність сприймати високі частоти,

– починаючи розмову, треба привернути увагу дитини. Якщо слух дитини дозволяє, назвіть її на ім’я, якщо ні – покладіть руку на плече або поплескайте – але не різко.

– під час розмови дивіться на дитину. Не затуляйте своє обличчя: дитина має стежити за його виразом. Говоріть чітко і рівно.

– якщо вас просять повторити, спробуйте перефразувати своє речення. Використовуйте жести.

– переконайтеся, що вас зрозуміли. Не соромтеся про це запитати. Якщо ви не зрозуміли, попросіть дитину повторити або записати те, що вона хотіла сказати.

– якщо ви повідомляєте інформацію, яка містить номер, правило, формулу, технічний або інший складний термін, адресу – запишіть її. Речення мають бути простими.

– не забувайте про середовище, яке вас оточує. У великих та багатолюдних приміщеннях складно спілкуватися. – не змінюйте тему розмови без попередження. Використовуйте перехідні фрази.

– не всі діти можуть читати по губах. Краще запитати про це під час першої зустрічі. – потрібно використовувати вираз обличчя, жести, рухи тіла, якщо хочете підкреслити або пояснити зміст сказаного.

 

Рекомендації щодо організації навчання дітей з порушенням мовлення

– не ігноруйте дитину, якій складно говорити.

– не намагайтеся прискорити розмову.

– будьте готові до того, що розмова потребуватиме більше часу.

– не перебивайте, не виправляйте і не квапте.

– дивіться в обличчя, підтримуйте візуальний контакт. Не думайте, що ускладнення – показник низького рівня інтелекту і що дитина не може зрозуміти вас.

– спочатку намагайтеся ставити такі запитання, які передбачають короткі відповіді або відповідні рухи голови.

– не вдавайте, що зрозуміли, якщо це не так. Повторіть те, що ви зрозуміли і не соромтеся перепитати те, чого не зрозуміли. Якщо знову не вдалося зрозуміти, попросіть вимовити слово повільніше, можливо, по буквам.

– якщо у вас виникла проблема у спілкуванні, запитайте, чи не хоче ваш співрозмовник використати інший спосіб – написати, надрукувати.

 

Рекомендації щодо організації навчання дітей з вадами зору

– формування навичок орієнтації у просторі треба починати зі спостереження та локалізації будь-якого предмета навколо себе. Спочатку слід зацікавити малюка (дати змогу вгадати предмет за його частиною), а потім запропонувати виділити положення предмета у просторі

– варто проводити ігри на покращення зорового гнозису: «Упізнай за силуетом», «Розкажи, де стоїть», «Упізнай за контуром», «Розкажи, де сховався».

– роботу за схемою слід проводити з опорою на зорові орієнтири (стрілки, кольорові та силуетні зображення предметів).

– розпочинати роботу із зошитом треба за принципом від простого завдання до складнішого.

– для уточнення розташування рядків та клітинок у зошиті розфарбуйте клітинки у зошиті з математики, у зошиті в лінійку розмалюйте робочий і допоміжний рядки.

– учить писати крапки у клітинках та на лініях.

– робота зі зв’язним мовленням із використанням прийменників та прислівників, що вказують напрямок руху.

– спочатку слід обводити олівцем клітинки у зошиті з математики, робочий та допоміжний рядки у зошиті в лінійку. Потім обводити зображення будь-яких предметів за крапками подальшим їх розфарбовуванням.

– на кожному занятті проводьте музичну фізкультхвилинку.

 

Рекомендації щодо організації навчання дітей з розладами емоційно-вольової сфери

– для покращення навчальної роботи дитини введіть знайому систему засоби – графіки, списки, годинники з дзвоником, плани навчань у вигляді піктограм.

– в класі бажано мати мінімальну кількість відволікаючих предметів (картини, стенди). Розклад уроків повинен бути постійним, так як діти з часто забувають його. – міняйте режим урок – робіть хвилинки активного відпочинку з легкими фізичними вправами і релаксацією.

– забезпечте дитину можливістю швидкого звернення за допомогою в випадках утруднення, оптимальне місце для такої дитини – в центрі класу, навпроти дошки. Вона повинна знаходитись перед очима вчителя.

– виконуючи завдання діти часто не розуміють, що і як вони роблять. Не чекайте доки діяльність дитини стане хаотичною, вчасно допоможіть їй вірно організувати роботу. – направляйте зайву енергію дітей в корисну роботу – під час уроку попрохайте її вимити дошку, зібрати зошити і т.д…

– робота з дітьми повинна будуватися індивідуально. Дайте завдання в співвідношенні з робочим темпом і здібностями учня.

– на один відрізок часу – одне завдання. Якщо – одне завдання велике, пропонуйте у вигляді послідовних частин.

– забезпечте для дитини умови у яких вона буде більш зібрана.

– дотримуйтесь позитивної моделі поведінки. Не соромтеся хвалити дитину. Відмінну поведінку та успіхи у навчанні нагороджуйте.

 

Рекомендації щодо організації навчання дітей з розладами функцій опорно – рухового апарату

– іноді у дітей з церебральним паралічем може спостерігатися зниження слуху на високочастотні тони, водночас, зберігаються на низькі. Намагайтеся говорити на нижніх тонах

– знизьте вимоги до письмових робіт учня. Можливо йому буде зручно використовувати спеціальні пристосування, комп’ютер чи інші технічні засоби.

– стежте, щоб необхідні матеріали, навчальне приладдя, унаочнення були у межах досяжності учня.

– не обтяжуйте учня надмірним піклуванням. Допомагайте, коли напевно знаєте, що він не може щось подолати, або коли він звернеться по допомогу. – учневі необхідно більше часу для виконання завдання. Адаптуйте вправи відповідним чином, розробіть завдання у вигляді тестів.

– навчіться використовувати допоміжні технології.

– проконсультуйтеся з фізіотерапевтом стосовно режиму навантаження учня, необхідних перерв і вправ. Нагадуйте про це учневі та стежте, щоб він не перевтомлювався.

 

Щоб забезпечити успішність навчання дитини з особливими освітніми потребами в інклюзивному навчанні необхідно насамперед подбати про її індивідуалізацію і врахування різноманіття особливостей розвитку дитини з різними видами порушень.